ВСТУП. Функції мови і мовлення

Тема: ВСТУП. Функції мови і мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення з використанням способів поглибленого, ознайомлювального, швидкого читання, читання-сканування. Контрольне читання мовчки.

Мета: означити учнів з функціями мови і мовлення, визначити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у ліцеїстів повагу до культурних надбань рідного народу. Узагальнити й систематизувати знання учнів про рецептивний вид мовленнєвої діяльності (читання), його різновиди, удосконалювати вміння сприймати прочитане, ставити запитання до тексту; виховувати духовність, любов до читання.

Хід уроку

І. Мотиваційно-організаційний етап.

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку.

ІІІ. Інформаційний етап.

Актуалізація опорних знань.

Проблемна бесіда за питаннями:

- Що таке мова?

- А мовлення?

- Які відмінності між мовою та мовленням?

Довідкова інформація

Мова – це не  просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва  діяльність народу.

( О.Гончар )

Мова і мовлення належать до унікальних явищ людсько­го життя і виконують у суспільстві різноманітні функції.

Функція спілкування. Найважливіша з них – функція спілкування (комунікативна). Завдяки мові люди спілкуються між собою, публічно висловлюють свою волю, бажання, прагнення й перестороги. Ще видатний французький письменник Антуан Де Сент- Екзюпері писав, що найбільша у світі розкіш – це розкіш людського спілкування.

Пізнавальна функція. Крім того, мова є важливим засобом пізнання навколишнього світу, адже в ній нагромаджено досвід попередніх поколінь, який закодовано у слові. У кожній мові таким чином фіксується неповторна картина світу, багата інформація, яка потім засвоюється людиною.

Культуроносна функція. Мова є носієм культури. Через мову відбувається засвоєння людиною культури свого та інших народів. Разом з мовою ми сприймаємо пісні, казки, жарти, звичаї й традиції народу.

Естетична функція. Якщо у побутовому мовленні мова виконує функцію спілкування, то в художньому вона є засобом образотворення, виконує естетичну функцію, тобто є джерелом естетичної насолоди від сприйняття художнього образу. Мова допомагає сприймати й розуміти світ крізь призму прекрасного. Отже, вона є першоелементом культури й лежить в основі розвитку різних видів мистецтва, які мають естетичне значення в суспільстві.

Експресивна функція мови полягає в тому, що завдяки слову кожен з нас розкриває для інших людей свій неповторний внутрішній світ, світ своєрідних думок і почуттів. «Заговори, щоб я тебе побачив», - казали античні мудреці.

Роль мови у формуванні й самовираженні особистості.

Збагачуючись знаннями, відображеними в мові, людина формує себе як особистість. А під час повсякденного спілкування ми реалізовуємо себе виявляючи своє ставлення до навколишнього світу. Мова сприяє національному самоототожненню. Так, українці Росії, Канади та інших країн, де є українська діаспора, виражають належність до українства українською мовою. Особливо зростає роль мови в наш час, коли на неї покладається важливе завдання прилучення якнайбільшої кількості наших співгромадян до виявлених у слові національної духовності, моралі і культури.

Читання – це рецептивний (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем) вид мовленнєвої діяльності, що полягає в одночасному сприйнятті й розумінні писемного тексту, в декодуванні графічних символів, тобто перекладі буквеного коду в мисленнєві образи, що реалізу­ється в зовнішньому або внутрішньому мовленні. Розрізняють читання вго­лос і мовчки. Основною ознакою читання вголос є використання позамов­них засобів (інтонації, сили та темпу, тембру голосу, міміки), дотримання орфоепічних, акцентуаційних норм на відміну від читання мовчки, що пе­редбачає безшумне сприймання в оптимальному темпі писемної інформації та її розуміння. У школі до читання вголос вдаються у процесі колективної роботи, навчання й удосконалення виразного читання, проведення перека­зів та диктантів. Під час індивідуальної роботи з текстом вдаються до чи­тання мовчки. Сприймати писемну інформацію можна глобально, детально й вибірково.

Різновиди читання

Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом, брошурою,тощо). Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту зрозумівши найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки.

Для навчання найдоцільнішим вважається поглиблене (вивчальне, кри­тичне, творче) читання. У процесі такого читання не просто сприймається інформація, читач з'ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, що передбачає якомога повніше охоплення змісту тексту з метою макси­мально повного і точного розуміння інформації. Це уможливлює ефективне запам'ятовування сприйнятого. До цього виду читання вдаються, опрацьо­вуючи новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання — це швидке читання, у процесі якого читач, охоплю­ючи текст загалом, фіксує увагу тільки на потрібних йому аспектах, одержує якусь конкретну інформацію. Його здебільшого застосовують для повторного читання книжки після попереднього перегляду. Сторінки перегортають, доки відшукають потрібне місце, яке читають, застосовуючи вже інший вид чи­тання — вивчальне (поглиблене).

Останнім часом виокремлюють ще один вид читання — сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

►           Сформулюйте висновки щодо сприйнятого.

IV. Процесуально-діяльнісний етап

Актуалізація знань учнів щодо технології аудіювання (читання) Групова робота

►           Читання тексту, розробка тестових завдань до нього.

Зазвичай на уроках вам пропонується виконати тестові завдання після сприймання тексту. Сьогодні спробуйте виступити в ролі вчителя-методиста і самостійно розробити такі завдання до запропонованих вам текстів.

Тестові завдання мають відповідати таким вимогам: 12 тестових пи­тань з 4-ма варіантами відповідей, що відображають розуміння фактичного змісту почутого висловлювання, теми і основної думки тексту; причиново-наслідкових зв'язків, мети висловлювання; адекватне сприймання особливос­тей побудови й мовного оформлення (виражально-зображувальних засобів), типу і стилю тексту, оцінку і власне ставлення до сприйнятого тощо.

ІКОНА

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев'яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до ро­дичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України — їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні запла­тити...

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

—           Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? — верескнув він. — Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер, «...під впливом інженери... згідно з якими архітектурний стиль...»

—           Хтось узяв рівненьку дощечку,— пояснював Ханенко,— наклеїв репро­дукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано,— хмикнув,— але на продаж не йде. Тобто,— поправився,— на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

—           Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

—           Давно. З рік тому, у місті.

Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси,— мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

Розказуй хоч усьому кутку, хоч на все село кричи,— насмішкувато крикнув йому в спину Антон.— Грошей тих давно немає. Гроші ті на ви­пускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно по­кликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки вигля­дало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

—           Діти... мої... мабуть... до ранку не дожи ву...— з натугою вилітали з по­білілих уст слова.— Довго я... ходила... по цій землі... Живіть і ви... довго... Ікону бережіть... І вона... вас... оберігатиме... (362 сл.) (За С. Соловйовим).

V. Бесіда за змістом прочитаного, виконання тестових завдань.

VІ. Домашнє завдання.